Будівельна група PNVTEAM - наш Блог
Горіння деревини та вплив на димар
Горіння деревини є реакцією з"єднання горючих компонентів деревини з киснем повітря, що супроводжується виділенням тепла або диму, появою полум"я і тління. Займання деревини може виникнути внаслідок короткочасного нагрівання її до температури 250 °С або тривалого впливу нижчих температур.
Під час горіння відбувається хімічна деструкція (піроліз) деревини. Спочатку внаслідок підвищення температури з деревини випаровується волога і доки волога не випарується, температура деревини залишається 100 °С. З підвищенням температури до 150-210 ° С деревина висихає, змінює колір (жовкне), з"являються перші ознаки хімічної деструкції - обвуглювання її. Термічне розкладання окремих компонентів деревини відбувається за різної температури: геміцелюлози 160—170, целюлози 280— 380, лігніну 200—500 °З. Піроліз деревини супроводжується виділенням летких речовин, що містять вуглець: СО 2 , СО, С 2 Н 4 , С 3 Н 8 , СН 4 та ін.
Таким чином, при нагріванні деревини до температури пожеж (800-900 ° С) відбувається її термічне розкладання з утворенням суміші газоподібних продуктів та твердого залишку у вигляді вугілля.
Розрізняють дві фази горіння деревини. Перша фаза полум"яна - згоряння газоподібних продуктів у повітрі, друга - тління вугілля, яке при температурі 200 ° С не має властивість леткості і здатне окислюватися тільки в результаті припливу до нього кисню повітря. Тління припиняється, якщо на поверхні вугілля утворюється найтонша плівка золи. При температурі 1100-1200 ° С вугілля набуває властивість леткості і здатне горіти полум"ям, підвищуючи при цьому теплотворну здатність деревини.