Блог

Карта затоплення Києва: як оцінювати ризики для ділянки

Дата публікації: 15.09.2006
Карта затоплення корисна як орієнтир, але перед будівництвом потрібно перевірити реальний рельєф, зливову мережу, ґрунти, сусідні позначки та історію ділянки.

Карта затоплення допомагає побачити загальну небезпеку для району, але не замінює огляду конкретної ділянки. Дві сусідні території можуть поводитися зовсім по-різному через насипний ґрунт, перепад висот, канави, підпірні стінки, забудову сусідів або стан зливової мережі.

Під час вибору ділянки важливо з’ясувати не лише її абсолютну висоту, а й те, куди рухається вода під час сильної зливи. Особливої уваги потребують низини, колишні русла, території біля водойм, ділянки з підвалами та місця, де природний стік перекрито новою забудовою.

Що перевірити на місці

  • найнижчі точки ділянки та напрямок поверхневого стоку;
  • сліди мулу, висолів, підтоплення або тривалого перезволоження;
  • висоту сусідніх доріг, дворів і фундаментів;
  • стан канав, дощоприймачів і зливової каналізації;
  • можливість безпечного відведення води з даху та мощення;
  • рівень ґрунтових вод у різні сезони.

Для будинку з підвалом або цокольним поверхом помилка у визначенні водного режиму може призвести до постійної роботи насосів, намокання стін, цвілі та руйнування оздоблення. Гідроізоляція не повинна бути єдиним захистом: потрібні також правильні позначки, дренаж, водовідведення і доступ до обслуговування.

Під час будівництва будинку рішення щодо фундаменту, вимощення, в’їзду та благоустрою варто узгоджувати ще до початку земляних робіт. Карта дає привід для перевірки, а висновок роблять за сукупністю рельєфу, ґрунтів, води й фактичної забудови.